АТ СК “БУСІН” щорічно проводить за допомогою незалежних фінансових аналітиків стрес-тестування та надає результати до Нацкомфінпослуг. Стрес-тестування дає змогу визначити, чи зможе страховик зберігати платоспроможність, якщо виникатимуть серйозні потрясіння на фінансовому ринку.

Проведення стрес-тестування передбачено розпорядженням Нацкомфінпослуг „Про затвердження Вимог щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів”, прийнятим 13.02.2014.

Стрес-тести враховують останні напрацювання Європейського Комітету з нагляду за страхуванням та пенсійним забезпеченням. Важливість проведення таких заходів, як стрес-тестування, визнана провідними країнами світу і для України є показником наближення до європейських стандартів.

Результати проведеного стрес-тестування АТ СК “БУСІН”  станом на 31.12.2016

“Виходячи з результатів проведеного стрес-тестування, компанія є чутливою до ризиків зміни обмінного курсу іноземних валют відносно гривні. Але в середньостроковій перспективі ці ризики можна вважати мізерними, оскільки вірогідність значного зміцнення гривні майже відсутня, а от у разі послаблення гривні платоспроможність навіть зростає. При настанні будь-якої стресової події фактичний запас платоспроможності перевищує розрахунковий нормативний запас платоспроможності.”

Результати проведеного стрес-тестування АТ СК “БУСІН”  станом на 31.12.2015

“Виходячи з результатів проведеного стрес-тестування, рівень розглянутих ризиків компанії є мізерним і не потребує застосування заходів щодо зменшення їх впливу. При настанні будь-якої стресової події фактичний запас платоспроможності перевищує розрахунковий нормативний запас платоспроможності.”

Результати проведеного стрес-тестування АТ СК “БУСІН”  станом на 30.06.2014

“Виходячи з результатів проведеного стрес-тестування, помітними і найбільшими за розміром є ризики зміни обмінного курсу іноземних валют відносно гривні. Але в середньостроковій перспективі ці ризики можна вважати мізерними, оскільки вірогідність значного зміцнення гривні майже відсутня, а от на випадок послаблення гривні значна позитивна різниця між активами та зобов’язаннями в іноземній валюті і є дієвим заходом щодо зменшення впливу ризику. При настанні будь-якої стресової події фактичний запас платоспроможності перевищує розрахунковий нормативний запас платоспроможності.”